Назад
Інколи власники протезів потребують їхньої заміни у випадку, коли один і той самий набір використовується довгий період.
Але пацієнтам похилого віку часто важко призвичаїтися до нових протезів, які можуть відрізнятися формою від старих конструкцій. Здатність адаптуватися до змін часто зменшується з віком, так само як складність адаптовуватися до нових зубних протезів.
Доктор Теодорос Тасопоулос та зубний технік Йоаніс Тампакос представили кейс, який описує відтворення відполірованих поверхонь існуючого протезу із застосуванням новітнього, простого методу створення повністю цифрової копії протезу.
78-річна пацієнтка звернулася до приватної стоматологічної клініки Pro Esthetic Dental Services з проханням замінити її існуючий зламаний знімний нижній протез, фіксований на імплантах.
Клінічні обстеження виявили загальне зношування основи протезу. Стоматологічна історія пацієнтки показала численні сильні тріщини та ремонт зламаного існуючого протезу. Більше того, штучні зуби вже стерлися та змінили колір. В загальному пацієнтка була задоволена своїм нижнім протезом, але хотіла покращити фіксуючу основу.
Всі поверхні нижнього протезу були проскановані в кабінеті стоматолога за допомогою інтраорального сканера TRIOS 4. Цей скан згенерував файл у форматі STL, який було відразу надіслано на 3D принтер.
Після ознайомлення з варіантами лікування, пацієнтка вирішила зробити собі новий протез нижньої щелепи, фіксований на імплантах із втулкою каркасу із Polyether Ether Ketone (PEEK), щоб укріпити відфрезеровану протезну базисну пластмасу Poly (PMMA).
Було надруковано дублікат існуючого протезу пацієнтки. Надрукована в 3D копія протезу була розрізана по серединній лінії. Лікарі отримали дві однакових частини з акрилового шаблону.
Одна половинка копії протезу була встановлена інтраорально на абатмент-локатор.
Цифрове зображення протилежного зубного ряду та визначення прикусу щелеп були проскановані за допомогою 3Shape TRIOS 4.
Рухаючись до завершального етапу, перед-підготовчий скан було відредаговано, та область з 3D надрукованим протезом була видалена.
Кінцеве інтраоральне зображення нижньої щелепи було отримано після повторного сканування лише потрібної області.
Співставлення перед підготовчого та фінального зображення із використанням тривимірного методу в програмному забезпеченні 3Shape Dental System.
Примірочним моноблоком-зубним протезом із ProArt CAD замінили тимчасові примірочні воскові зуби, що дало змогу лікарю та пацієнту оцінити основні клінічні параметри, а саме, естетичний вигляд, вимова, оклюзія та співвідношення між верхньою та нижньою щелепами.
Крім того, клінічна оцінка охопила встановлення протезу, подовження гребеня та фіксацію основи протезу. Після процесу фрезерування, пробний протез було покрито тонким шаром рожевого воску.
Після цього було встановлено фінальний знімний протез нижньої щелепи, фіксований на імплантах. Нерівна (із заглибинами) поверхня нижнього знімного протезу була протестована пастою для визначення натиску, і показала відмінну адаптацію нижніх тканин відразу ж після фінального закріплення протезу.
Після затвердження, основа протезу була відфрезерована із заготовки PMMA (IvoBase CAD/lvoclar Digital).
За допомогою технології CAD/CAM, поліефір-ефір кетон (PEEK) була виготовлена зміцнююча сітка для альвеолярного гребеня.
За допомогою прямого методу, металеві втулки та заглушки було встановлено в зубний протез після обробки абатмент-локаторів зубного протезу.
Остаточний протез було встановлено в ротову порожнину пацієнтки та обрано фінальні заглушки для фіксації. Оклюзію було перевірено. Пацієнтка пройшла інструктаж стосовно правильного домашнього догляду і отримала поради щодо повторних візитів.
Кейс демонструє легкий та передбачуваний спосіб допомоги пацієнтам, які некомфортно почуваються із розташуванням та/або естетичним виглядом їхнього існуючого протезу. Крім того, тепер лабораторія має STL файл відфрезерованого зубного протезу, тому цей знімний протез може бути виготовлений повторно в будь-який момент без додаткових візитів пацієнта.
