Назад
Бізнес-життя більшості з нас складається із взаємодії з людьми, будь-то партнери, клієнти чи працівники. Розвиток емоційного інтелекту за останні декілька років став обов`язковим у переліку 10 необхідних скілів керівника. Коли ти краще розумієш власні емоції та емоції партнера, ти вільний від стереотипів і маєш змогу подивитися на конфлікт та компроміс під іншим кутом. От декілька власних висновків на тему, в чому полягає пастка компромісів за результатами дискусії на платформі Impulse Talk.
Валерія Козлова, експертка з результативного мислення, радить в момент переговорів, коли відчуваєш готовність до компромісу, поставити собі запитання — чого я боюсь? Що буде, якщо ми не домовимось? Самого лише усвідомлення страху в цей момент достатньо, щоб зупинитись і подумати, яке рішення прийняти. Один з колег згадував, як довгий час не міг звільнити головного лікаря клініки через страх втратити пацієнтів та залишитись без «хороших рук». Причиною звільнення був саботаж будь-яких змін та повне ігнорування останнім дисципліни. Власник вів розмови та щоразу шукав компроміс з незговірливим лікарем, робив виключення з правил та практикував «особливі домовленості». Лікар, натомість, кожного разу ставав все нахабнішим і винахідливішим у своєму саботажі, поки одного дня не був звільнений. В результаті власник втратив час та ослабив дух команди, яка довго мала хибні орієнтири.
Автор низки книг на тему психології Девід Бедрік зазначає, що компромісна модель вирішення конфліктів рідко може працювати тривалий час, якщо конфлікт передбачає довгострокові відносини, питання цінностей або коли існує глибока фонова напруженість.
У будь-якому бізнесі, який розвивається як система, є два стани: потреба в розвитку та стан стабілізації. Вони існують як протидія одна одному. В процесі експансії компанія завойовує певну територію — захоплює нових клієнтів, нову долю ринку, розширює географію присутності тощо. Відповідь, чи може тут бути win-win, закладена вже в самому слові «завойовує» — у війні немає місця компромісу. Якась зі сторін перемагає, якась — терпить поразку. Таким чином, компроміс — це відмова від зростання, від відкриття нових горизонтів, від пробивання особистої скляної стелі. Поставте собі запитання, а чи не плутаю я з компромісом бажання залишатися в зоні комфорту?
Компроміс у перекладі з латинської - угода з кимось про щось, яка досягається взаємними поступками. Але наскільки ці поступки можуть бути взаємними? Юристи відкрито говорять про те, що компроміс — це інструмент маніпуляції, підготовлений заздалегідь. Візьмемо робочу ситуацію з погодження бюджету будь-якого проекту. Як часто ми завідомо завищуємо цифри чи додаткові статті витрат, щоб потім створити ілюзію компромісу і врешті решт отримати суму, яку собі запланували? На дискусії ми жартували про те, що завжди виграє той, у кого рівень емоційного інтелекту вище — він спонукає до компромісу слабшого, який залишається переконаним, що обидві сторони чимось поступилися. Завжди будьте уважними до того, наскільки значними є поступки вашого опонента.
Для людей пострадянського простору існує заборона на конфлікт. Тому стратегія уникання конфлікту є такою поширеною. Ми боїмося зовнішньої оцінки наших дій і часто несвідомо готові погодитись на гірші для нас умови. Чи знайома вам побутова ситуація, коли водій таксі включає голосно музику чи офіціант приніс холодну їжу, а ви відмовчуєтесь і навіть пишаєтеся собою за це — мовляв, я ввічлива людина і не йду на конфлікт. У бізнесі звичка «виглядати правильно» працює аналогічно. Компроміс має оманливо позитивне забарвлення, якого треба остерігатись.
На підтримку цього твердження наведу приклад з книги «Ніколи не йдіть на компроміс» Крістофера Восса: «Дружина хоче, щоб чоловік узув під костюм чорні туфлі. Чоловік не хоче — йому до вподоби коричневі. Що ж робити? Мабуть, шукати компроміс. Він іде в різних туфлях: одній чорній, іншій — коричневій. Чи це найкраще рішення? Аж ніяк. Взагалі-то це найгірше рішення, що тільки може бути. Будь-який із суперечливих варіантів — чорні туфлі або коричневі — був би кращим за компромісний. Щоразу, як захочеться піти на компроміс, згадуйте про ці розпаровані туфлі».
Адже в цьому і полягає лідерство. Існує безліч ситуацій, контекстів та мотивів. Проте головне робити це усвідомлено. Ви повинні розуміти, чому обираєте саме такий сценарій розвитку ситуації, і сміливо йому слідувати, навіть якщо цей сценарій для вас програшний. Високий рівень емоційного інтелекту зробить вас «антикрихким» до пасток компромісів і звільнить від деструктивних емоцій та переживань. А отже, успішнішими та щасливішими.
