Назад
Назад
Повна адентія: вирішення проблем за допомогою концепції Pro Arch та навігаційної хірургії BLX
Імплантологія
08 квітня

Розглядаємо клінічний кейс, представлений лікарем Леандро Сейро Нюнс, Бразилія.

Вживлення імплантатів на повністю беззубу щелепу — важкий кейс, який, з-поміж інших викликів, ускладнюється особливістю анатомічної будови, якістю кістки та дизайном протезу.

Розміщення імплантатів у верхній щелепі — важливий фактор для досягнення довготривалого результату. Також, кількість імплантатів, первинна стабільність та тип матеріалу для протезу — відіграють неабияку роль в досягненні передбачуваного результату.

Наприклад, імплантат BLX володіє цікавими характеристиками, які дозволяють досягти вищого ступеня первинної стабільності, навіть в ситуаціях з ускладненнями, в даному випадку адентії.   

 

Первинна ситуація

Пацієнтка звернулася до клінки зі скаргами на низький рівень стійкості верхнього протезу та недостатній рівень ефективності жувальної функції. Вона також скаржилася на естетичний вигляд, але функціональність все ж відігравала вирішальну роль.

Після проведення клінічної діагностики та вивчення результатів конусно-променевої томографії, лікар запланував вживити шість прямих імплантатів, з метою підтримки фіксованого мостика. Тимчасовий мостик було виготовлено перед вживленням імплантатів. Було видруковано хірургічний шаблон навігаційної хірургії звичайного типу.

 

Планування лікування

Після проведення діагностики за допомогою програмного забезпечення coDiagnostiX, лікар виявив достатній об’єм кістки для розміщення імплантатів, окрім двох областей, які потребували трансплантації кістки.

Лікар запланував вживити шість прямих імплантатів, з метою підтримки жувальної функції та уникнення кронштейнів.

Імплантати Straumann BLX розмістили згідно хірургічного шаблону. Тимчасовий протез мав бути закручений на імплантати відразу після проведення хірургічного втручання, відповідно до протоколу негайного навантаження.

Хірургічне втручання

Хірургічне втручання мало пройти без підняття клаптя для вживлення імплантатів.

Хірургічний шаблон ідеально підійшов пацієнтці. За допомогою Velo Drill було проведено препарацію, яка пройшла без ускладнень.

Шість імплантатів було вживлено із застосуванням ключа-тріскачки та торцевого ключа Straumann Surgical, чия стійкість може бути виміряна до 35 Нсм, що дозволяє проводити негайне навантаження імплантатів.

Після вживлення імплантатів, було піднято невелику частинку клаптя в тій області, де попередньо планувалося відкрити імплантати. Абатменти, фіксовані на гвинтах були прикручені на імплантати. На відкритій поверхні для вживлення імплантатів лікар пропвів навігаційну регенерацію кістки за концепцією, розробленою професором Бузером.

Це означає, що перший шар, який контактуватиме з імплантатом містить автогенний кістковий трансплантат. Зверху на автогенну кістку кістковий матеріал нарощують шаром біоматеріалу (cerabone®)  та покривають колагеновою мембраною (Jason®). Тимчасові ковпачки закручують зверху на абатменти та, після накладення швів, розпочинають вставлювати тимчасові ковпачки в протез.

Процедура протезування

Тимчасовий протез для пацієнтки було виготовлено ще до моменту проведення хірургічного втручання на основі воскового шаблону та планування вживлення імплантатів, виконаного за допомогою програмного забезпечення coDiagnostiX.

У видрукованих шаблонах було зроблено шість малих отворів. Орієнтуючись на отримані дані, шість отворів було просвердлено в тимчасовому протезі. Після накладення швів, лікар встановив протез в ротову порожнину пацієнтки, зверху на імплантати, щоб визначити фінальну позицію імплантатів. За допомогою рідкого композиту були зафіксувані тимчасові титанові ковпачки на тимчасовий протез. Фіналізація процесу відбулась вже у  стоматологічному кріслі. А за декілька хвилин протез було закручено на абатменти, що фіксуються на гвинтах.

Через три місяці тимчасовий протез було замінено на постійний.

Результат лікування

Застосування методу негайного навантаження для пацієнтів з адентією – це добре доведена процедура з процентним відношенням приживлення імплантатів та протезів, подібним до традиційного навантаження.

Можливість здійснювати незначні припасування тимчасового протезу, які були виконані перед проведенням хірургічного втручання — хороша опція, що дозволяє компенсувати невеликі відхилення, що можуть з’являтися після проведення навігаційної хірургії.

 


Згорнути
Розгорнути

Схожі публікації

123
Ой, згадав!